Защемлена грижа – це стан, коли ділянка кишківникавиходить з черевної порожнини та стискається м'якими тканинами.Щоб не допустити розвитку перитоніту або атрофії цієї частини органу, вдаються до невідкладної хірургічної допомоги.

 

Основні симптоми

Защемлена грижа як стан зазвичай проявляє себе раптово.Призводить до її появи специфіка будови тканин черевної порожнини.Офіційна медицина називає основною причиною такої хвороби прослизання сегмента кишківника через грижові ворота.При стисненні тканинами петля починає набрякати й запалюватися, збільшується в об'ємі, виникає біль.У деяких випадках дискомфорт може бути настільки сильним, що призводить до шокового стану.

До симптомів також належить характерне випинання в області випадання сегмента кишківника, що призводить до асиметрії живота.На дотик ця ділянка щільна, відчувається різкий біль, можуть навіть виникати позиви до блювоти.Якщо вчасно не відреагувати, то розвивається кишкова непрохідність, а потім запалення й перитоніт.

Важливо: ні в якому разі не можна намагатися самостійно вправити грижу!Стінка кишки занадто вразлива та може лопнути або ще сильніше стягнеться грижовими воротами.Обов'язково потрібно звернутися до лікаря для діагностики та лікування.

 

Типи защемлень

Хвороба різниться за принципом здавлювання петлі кишківника.Виділити можна 3 типи защемлень:

  • пристінкове;
  • ретроградне;
  • типове.

У першому випадку стискаються зазвичай невеликі грижі – стегнові або початкові пахові.Діагностика пристінкових утисків ускладнена тим, що симптоми кишкової непрохідності слабо виражені.

При ретроградному защемленні виходять відразу 2 петлі тонкого кишківника.У такому разі некрозу підлягає насамперед той сегмент, який їх поєднує між собою.

Різновиди стану

Класифікація гриж за МКХ-10 ґрунтуєтьсяна місці локалізації випадіння ділянкикишківника:

  1. Пахова (найбільш часта). Вона утворюється в області лобка та виглядає як хворобливе випинання (іноді буває червоного кольору). До цієї категорії включені різні її види: бубуноцеле, двостороння, непряма, пряма, неуточнена, коса мошоночна.
  2. Пупкова. Сюди також належить біляпупкова грижа.
  3. Діафрагмальна. Мається на увазі пошкодження цієї тканини. Наслідком є ​​зміщення органів черевної порожнини до грудного відділу. Буває травматичною, вродженою чи хронічною.
  4. Передньої черевної стінки.
  5. Стегнова.
  6. Вентральна, або післяопераційна. Це грижа, яка виникає на місці рубця. Проявляється типовим чином – через випинання та біль.
  7. Хребетна

У кожному окремому випадку потрібно якомога швидше звернутися до лікаря для обстеження та лікування.

Способи поставлення діагнозу

Обстеження насамперед проводиться візуально.Поставлення діагнозу не викликає ускладнень, проте у разіріхтерівського защемлення або стиснення, яке розвивається у випадках з багатокамерною грижею (пупкова або вентральна), можуть виникати незрозумілі моменти.

У таких ситуаціях діагноз визначається за типом утворення хворобливих ущільнень. Вдаються до рентгенологічного дослідження для виявлення кишкової непрохідності.

Способи лікування

Єдиний метод, який використовується в сучасній медицині для усунення защемленої грижі, – це невідкладна операція.Особливих протипоказань до неї немає.Зробити в Києві її можна в хірургічній клініці.

У ході операції проводиться резекція сегмента кишки.Занурення його назад до черевної порожнини може призвести до порушення прохідності.Упроцесі втручання вдаються також до пластики грижових воріт черевної порожнини.

У сучасній хірургії при проведенні операцій використовують малоінвазивні методики (лапароскопію).Ця технологія характеризується меншою травматичністю, забезпечує більш швидке відновлення, дозволяє уникнути утворення великого неестетичного шраму.

Лапароскопію в Києві проводять у переважній більшості випадків при зверненні до клініки з защемленою грижею.Однак важливо не запускати хворобу, при розвитку ускладнень (гангрени кишки, декомпенсованої непрохідності та ін.) потрібні додаткові заходи – лапаротомія, ревізія внутрішніх органів порожнини живота.Відповідно, відновлення буде важчим, тому в інтересах самих пацієнтів не затягувати зі зверненням до лікаря.