Ідея огляду внутрішніх органів черевної порожнини за допомогою ендоскопа (спеціальний освітлювальний прилад) з'явилася ще в 1901 році.
Належить вона російському акушеру-гінекологу Д. Отту. Але говорити про рух в напрямку сучасних відеосистем можна тільки з моменту створення системи лінз Хопкінса в 1966 році.
Основні інструменти, що застосовуються при лапароскопії:
Згодом лапароскопія успішно застосовувалася для лікування жовчнокам'яної хвороби (холецистектомія). А в 1986 році був здійснений перший огляд внутрішньої порожнини живота з використанням телекамери зі спеціальним чіпом, приєднаної до лапароскопа. Сьогодні ця апаратура використовується для хірургічних операцій більшості органів живота, середостіння і грудини.
Лапароскопічна стійка
Ендовідеостійка являє собою набір обладнання, в якому всі пристрої та прилади для абдомінальної хірургії об'єднані на єдиному візку. Вона може бути скомплектована з апаратури українського або зарубіжного виробництва, з урахуванням сучасних розробок.
До складу лапароскопічної стійки входять:
- лапароскоп з линзовою або відеооптикою;
- ендоскопічна камера;
- джерело світла (освітлювач);
- електрохірургічний високочастотний блок (ЕХВЧ) з набором біполярних або монополярних пристосувань;
- кабель, що проводить світло;
- відеомонітор з високою роздільною здатністю (FullHD, від 19 до 26 дюймів);
- система для подачі вуглекислого газу (інсуфлятор);
- полка зі стійками і штативом для монітора;
- аспіратор-іригатор;
- електрохірургічний генератор.
Для гінекології та ультразвукової хірургії стійка може бути укомплектована додатковим обладнанням.
Лапароскоп
Лапароскоп (ендоскоп) вважається ключовим елементом в ланцюжку формування зображення. Цей пристрій вводиться в черевну порожнину через інструмент троакар, висвітлює внутрішні стінки і дозволяє отримати зображення.
Конструктивно лапароскоп представляє двоканальну оптичну трубку з металевим тубусом. Перший канал служить для підсвічування операційного поля, а другий для трансляції зображення на відеореєстратор. Передача картинки здійснюється за допомогою послідовної системи лінз.
Сьогодні в хірургії використовуються вдосконалені лапароскопи, побудовані на основі оптики Хопкінса. Найбільш затребуваними є пристрої безпосереднього огляду з лінзами, що відображають під кутами 0, 30 і 45 градусів.
Тридцятиградусні лапароскопи особливо зручні при складних операціях, так як дають можливість управляти кутом огляду і отримувати розширену область зору. Ця особливість дозволяє безпечно проводити такі хірургічні втручання, як накладення швів і виділення задньої стінки стравоходу при фундоплікації.
Система відеокамер
Система відеокамер необхідна для обробки зображення і його передачі на монітор. Вона забезпечує якість картинки і, відтак, є однією з найбільш важливих і найдорожчих складових. В її комплект входять:
- головка камери,
- панель управління,
- сполучні кабелі.
Головка приєднується до окуляра лапароскопа за допомогою спеціального роз'єму, до якого по світловому кабелю направляється потік світла від джерела.
В сучасних відео реєстраторах використовуються 3 мікро чіпи (аналогові або цифрові). Кожен з них відповідає за захоплення і трансляцію картинки в одній з трьох колірних композицій, що забезпечує максимальну чутливість. А це, в свою чергу, покращує візуалізацію центральних і бічних областей відео огляду. Нижче ви можете подивитися відео лапароскопічних операцій і оцінити якість зображення, з яким працює хірург.
Освітлювач
Освітлювач - джерело холодного світла, що подається в черевну порожнину через світловод. Складається з лампи, конденсуючої лінзи, тепло фільтра (затримує інфрачервоне випромінювання) і системи моніторингу світлового потоку.
Це можуть бути такі типи ламп:
- Галогенні: мають малий цикл життя, тому вимагають наявності запасної лампи в конструкції освітлювача. Найчастіше застосовуються для діагностичної лапароскопії.
- Металогалоїдні: продукують біле холодне світло. Перегорають поступово, тому знос освітлювальної установки можна заздалегідь передбачити.
- Ксенонові: відрізняються надійністю і тривалим терміном експлуатації, мають високий індекс передачі кольору.
Система для подачі діоксиду вуглецю
Інсуфлятори призначені для безперервної подачі діоксиду вуглецю в черевну порожнину. Ці пристрої допомагають створити оперативний простір і підтримують певний тиск, що полегшує виконання операції. Вуглекислий газ не горить і не є вибухонебезпечним.
Сучасні прилади самі змінюють швидкість підкачки газу, в залежності від швидкості його витоку. Є кілька режимів подачі: від 1 до 25-40 літрів на хвилину. При цьому інсуфлятор самостійно контролює тиск, порівнюючи його з заданими параметрами. У разі аварійних ситуацій (спорожнів балон, пошкодився шланг) апарат подає відповідний звуковий і світловий сигнал.
Команда фахівців
В нашій клініці в Києві використовується найсучасніше обладнання від американської компанії Stryker. Це дозволяє успішно проводити лапароскопічні операції будь-якої складності. А команда професійних хірургів зробить все на найвищому рівні.
