Представлений досвід лікування 42 хворих з гострим апендицитом (10 чоловіків і 32 жінки) у віці від 17 до 73 років.

Метою цієї роботи було привернути увагу практикуючих лікарів до лікування найбільш поширеної гострої хірургічної патології - гострого апендициту, з використанням широких можливостей сучасних малоінвазивних відеоендохірургічних оперативних втручань, як менш травматичних і високоефективних.

Введення

Результати лікування хворих з гострим апендицитом залежать від багатьох причин: своєчасної і точної діагностики, правильно визначених показань до оперативного втручання, термінів їх виконання, адекватності вибору доступу в черевну порожнину і лікувальних заходів. Безумовно у 80% хворих з гострим апендицитом всі наведені причини враховуються при традиційній апендектомії, тому результати хірургічного лікування задовільняють як хірурга, так і самого хворого [1]. Але безсумнівно також частота діагностичних помилок при гострому апендициті в 12-31%. У таких випадках видаляється незмінений червоподібний відросток без адекватної ревізії черевної порожнини [3]. Летальність при гострому апендициті утримується на рівні 0,1-0,2% без тенденції до зниження. Недоліками класичної апендектомії вважаємо обмежену можливість ревізії і санації черевної порожнини, травматичність такої ревізії та пов'язані з нею спайкові післяопераційні ускладнення, можливі нагноєння операційної рани і утворення післяопераційних гриж, відносно довгий період непрацездатності у осіб фізичної праці. Цим пояснюється підвищений інтерес до лапароскопічної методики апендектомії, при якій відсутні перераховані недоліки [2,4].

Матеріал і методи
Для аналізу результатів лапароскопічної апендектомії використано клінічний матеріал хірургічних клінік Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги та Київської обласної клінічної лікарні. Спроба лапароскопічної апендектомії застосована в 42 пацієнтів віком від 17 до 73 років (середній вік 29,3 років). Серед них було чоловіків 10 (23,8%) і 32 (76,2%) жінки. Лапароскопічну апендектомію вдалося виконати у 39 (92,9%) хворих, у 3 (7,1% випадків) перейшли до традиційного способу хірургічного лікування. Для обробки брижі червоподібного відростка використовували моно- і біполярну електрокоагуляцію з обов'язковим "кліпуванням" артерії. Куксу відростка, як правило, перев'язували однієї лігатурою з подальшою монокоагуляціею слизової оболонки без традиційної перитонізації кісетним швом. Гістологічно в 10 (23,8% спостережень) зафіксовано катаральний, в 28 (66,7%) - флегмонозний, і в 4 (9,5%) - гангренозний апендицит. Місцевий серозний перитоніт виявлено у 14 (33,3%), дифузний серозно-фібринозний у 4 (9,5%) лапароскопічно оперованих хворих. Перехід до лапаротомного типового доступу був обумовлений наявністю щільного апендикулярного інфільтрату. Тривалість лапароскопічної апендектомії коливалася від 35 до 95 хвилин і склала в середньому 65 хвилин. Ускладнень в післяопераційному періоді ми не спостерігали. Середня тривалість перебування хворого в стаціонарі склала 3,5 дні.

Результати та обговорення

Лапароскопічна апендектомія в більшості хірургічних клінік нашої держави на сьогодні не отримала такого широкого застосування, як наприклад лапароскопічна холецистектомія. Перш за все це пов'язано з тим, що переваги лапароскопічної операції перед традиційною при видаленні червоподібного відростка не настільки вражаючі, як при видаленні жовчного міхура. До того ж, для неї необхідно дороге обладнання і деякі організаційні перебудови на місцях, які змогли б забезпечити можливість експлуатації ендовідеохірургічного обладнання цілодобово. Аналізуючи численні публікації у світовій медичній літературі і враховуючи власний досвід, можна стверджувати про переваги лапароскопічного методу перед традиційним: легкий і комфортний перебіг післяопераційного періоду, відсутність больових відчуттів у 80-90% пацієнтів, короткий (16 годин - 72 години ≈ 28 годин) період госпіталізації, швидке відновлення працездатності, значно зменшено кількість післяопераційних ускладнень, або вони відсутні зовсім.

Висновки

1. Лапароскопічна апендектомія є операцією вибору у хворих на гострий апендицит.
2. Про доцільність більш широкого використання відеоендохірургічного методу лікування хворих з гострим апендицитом свідчить частота гарних результатів лікування.

Література

  1. Борисов А.Е., Михайлов А.П., Хурцилава А.Г. та ін. Аналіз лікування хворих з гострими хірургічними захворюваннями органів черевної порожнини в Санкт-Петербурзі за 50 років (1946-1996). Науково-практичний посібник, Санкт-Петербург // СПб МАПО.- 1997.- С.10
  2. Крігер А.Г., Череватенко А.М., Феллер Е.Р. та ін. Лапароскопічне лікування гострого апендициту // ендоскоп хір, 1995.- №2-3.- С.34-36.
  3. Сєдов В.М., Стріжелецкій В.В., Рутенбург Г.М. і ін. Ефективність лапароскопічної технології в лікуванні гострого апендициту // ендоскоп хір, 1995.- №2-3.- С.24-28.
  4. Heeinzelmann M., Simmen H.P., Cummins A.S. Laparoscopic appendectomy the new? Arch Surg 1995; 130: 7; 782 - 785

    Лисенко В.М.